Наскрізні лінії

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність""Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

Змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток"націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. 

Однією з провідних тем у мистецтві є взаємовідносини людини з природою, світом на основі формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Реалізація змістової лінії "Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється під час художньо-образного сприйняття мистецтва і власної мистецької діяльності. Зокрема, у процесі аналізу-інтерпретації творів мистецтва увага учнів має спрямовуватися на самоцінність природи, гармонію і красу світу, необхідності економного споживання природних ресурсів. У цьому сенсі твори мистецтва виступають як ідеальні моделі, які допомагають у виборі найбільш оптимальних стратегій взаємодії людини і природи, людини і світу. Це сприяє вихованню емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, а також усвідомленню себе як частини світу в якому все взаємопов’язане; виробленню в школярів екологічно-моральної поведінки та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем; формуванню культури споживання школярів на основі особистісної причетності, щодо перегляду «споживчого» підходу, розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.  Адже рівень екологічної культури - один з критеріїв цивілізованого суспільства, свого роду показник того, наскільки людина готова пожертвувати своїми інтересами заради інтересів нащадків. Це необхідний компонент формування особистості, здатної вирішувати завдання майбутнього етапу розвитку цивілізації.

Реалізація наскрізної змістової лінії "Громадянська відповідальність"сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави. Вагомою складовою цією змістовою лінією виступає формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти учнем ролі культури у формуванні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань рідного народу, світової культури, до культурного розмаїття різних регіонів світу.

Виховання відповідального громадянина своєї держави неможливе, якщо про це говорити абстрактно. Завдяки мистецтву ця змістова лінія може розкриватися під час опанування  підлітками українського народного мистецтва, в якому виявлено кращі якості національного характеру (свобода, гідність, честь, відповідальність, совість, любов, доброта, вірність, хоробрість, героїзм, почуття гумору тощо) та досягнень українських митців у контексті світової мистецької спадщини. Це сприяє вихованню поваги до своєї культури і традицій, Батьківщини в цілому і до малої Батьківщини, усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Усвідомлення досягнень культурних надбань свого народу відбувається у тісному зв’язку зі знайомством з мистецькими досягненнями різних народів світу,  що призводить до формування у підлітків поваги до культурного різноманіття, переконання у тому, що приналежність до іншої культури, перехід від однієї культури до іншої і культурне різноманіття, а також плюралізм думок, точок зору і  досвіду повинні розглядатися як явище позитивне, сприяє відкритості щодо інших культур, вірувань, світогляду і звичаїв, шанобливого ставлення до осіб, які мають іншу культурну приналежність, інші вірування, інші точки зору і інший відмінний досвід. Що в цілому сприяє веденню міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.

Вивчення питань, що належать до змістової лінії "Здоров'я і безпека", сприятиме формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Сучасне суспільство досягло такого ступеня розвитку, що починає усвідомлювати цінність не тільки матеріального достатку, а й психічної рівноваги, душевного комфорту. Загальновідомо, що мистецтво потужно впливає на емоційний стан людини, і завдяки його засобам може відбуватися кореляція різних психо-емоційних станів. Кольорове та музичне середовище формує емоційний стан людини, впливає на її самопочуття та рівень працездатності. Споглядання мистецьких творів або власне творення мистецтва  допомагає зняти стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Тому важливим навчати учнів користуватися у своєму житті прийомів арттерапії -  музикотерапії (вокалотерапії, ритмотерапії, логоритміки, фолькл-терапії,  тощо), кольоротерапії, які сприятимуть не тільки  збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, але й  зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків, які становлять небезпеку для їх здоров’я. Системна і постійна діяльність щодо опанування підлітками цих якостей творів мистецтва сприятиме активному розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості, що дає можливість досягнення стану здоров'я як рівноваги.

Крім того, уведення  методів і прийомів емоційно-образного пізнання навколишнього світу завдяки  синтезу різних видів мистецтва  сприятиме опануванню цілого ряду логічних прийомів, необхідних для набуття знань з  точних наук (вміння співставляти, порівнювати, висловлювати свою думку, створювати образні асоціації), і допоможе зменшити навантаження учнів у процесі запамятовування великих масивів навчального матеріалу, уникати ризиків його поверхневого запамятовування.

Змістова лінія "Підприємливість та фінансова грамотність"націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо), допоможе учням у майбутньому стати успішними людьми в різних сферах. Отже, забезпечить плекання проактивної особистості, яка вміє ризикувати, планувати й досягати поставлених цілей.

Підґрунтям для формування підприємливості й ініціативності на уроках освітньої галузі «Мистецтво» є мотивація школярів до підприємницької діяльності, актуалізація формування умінь працювати в команді (групі), зокрема через участь у культурно-мистецьких проектах, моделюванні життєвих ситуацій у рольових іграх (наприклад, «Студія дизайну», «Створюємо музичне шоу», «Наші таланти», «Кращий екскурсовод» тощо). Під час таких форм роботи створюються педагогічні умови реалізації різних творчих ідей у практичній діяльності на засадах підприємливості та фінансової грамотності, наприклад, на уроках образотворчого мистецтва - виготовлення листівок, візитівок, буклетів, афіш, рекламних проспектів; розробка піктограми, логотипу, фірмового знаку, дизайну диску з музичними записами; замальовки ескізів одягу; створення макетів ландшафтів, архітектурних споруд; на уроках музичного мистецтва - добір матеріалів для фонотек, альбомів тощо.

У контексті навчального предмету «Мистецтво» ця наскрізна змістова лінія реалізується через актуалізацію формування умінь працювати в команді, пропонувати різні творчі ідеї та втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності. Підлітки мають усвідомлювати і уміти реально визначати свої сильні і слабкі сторони; виявляти ініціативу до участі у мистецьких заходах, творенні нових мистецьких продуктів, відвідуванні закладів культури та мистецтва тощо. Це може здійснюватися через різноманітні рольові ігри, інтерактивні методи, групову та колективну (зокрема, проектну) діяльність.

Предметна мистецька компетентність , яка щонайперше формується на уроках мистецтва, складається зі знаннєвого, діяльнісного та емоційно-ціннісного компонентів та поєднує в собі:

  • орієнтування у видовому, жанровому та стильовому розмаїтті творів світового та українського мистецтва, розуміння взаємодії між різними видами мистецтва, між мистецтвом, людиною і світом; знання та уявлення про специфіку праці митців (художників, композиторів, дизайнерів, акторів тощо),
  • уміння створювати художні образи засобами різних видів мистецтва; продукувати креативні ідеї на естетичних засадах та реалізовувати їх; задовольняти власні творчі потреби у художній діяльності та пізнанні; трансформувати мистецькі знання у художньо-практичній діяльності, застосовувати у життєвих ситуаціях набутий у освітньому процесі досвід; брати активну участь у культурно-мистецьких заходах, застосовуючи набуті мистецькі вміння; використовувати мистецтво для корекції психо-емоційного та фізичного стану; брати участь у естетизації навколишнього середовища у відповідності до художніх смаків і потреб;
  • розвиток власної емоційно-почуттєвої сфери на основі сприймання краси в довкіллі, творів мистецтва та художньо-творчої діяльності; отримання задоволення від мистецтва та власної художньо-творчої діяльності, аналіз, інтерпретацію, визначення естетичної оцінки творам різних видів мистецтва, художнім явищам сучасності та довкілля (зокрема, естетично оцінювати медіа та Інтернет-простір з активною критичною позицією); виявлення емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва на основі збагачення досвіду естетичної чутливості; усвідомлення і поширення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; повага та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу; усвідомлення необхідності збереження художнього надбання людства.